Українські гривні – не тільки грошові знаки. На них, у них – наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Найменування грошової одиниці виникає, як правило, історично. Навіть коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх грошових одиниць (національних валют) вони шукають в своїй історії чи в історії корінної нації відповідної країни. Так, зокрема, поступила Україна. Нову національну валюту рішенням Верховної Ради України названо гривня.

Тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших функцій — функцію нагрома­дження. Це підриває інтереси економічних суб'єктів до накопи­чення грошей як джерела інвестування, стримує економічне зрос­тання, знижує ефективність антиінфляційної політики, зміцнення державних фінансів. У зв'язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці — гривні. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р., з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був вилучений український карбованець і введена пос­тійна грошова одиниця — гривня та її сота частина — копійка.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100.000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій же пропорції усіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому вона проходила організовано, з оптимальними зручностями для населення і без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи у зв’язку з недостатністю на рахунках окремих банків і підприємств зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання їм авансових підкріплень гривнєвою готівкою.

Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. За період реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд.крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівскій, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.

Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банівську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Головним досягненням є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.

Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становить 43%.

Проведення реформи сприяло більш активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.

Грошова реформа в Україні ѕ це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю ѕ гривню, в історії України проводився вперше.