В умовах побудови ринкових відносин в економіці України, впровадження ринкових механізмів, структурних перебудов, реформування форм власності і податкової системи, підвищуються вимоги до бухгалтерського обліку як джерела достовірної інформації для прийняття суб’єктами ринку (підприємствами) економічно обґрунтованих рішень і передбачення ризиків у своїй операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності.

Чітко налагоджений облік фінансово-господарської діяльності підприємств сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), що є обов’язковою умовою функціонування підприємств в ринковій економіці.

Зараз у підприємств виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік для того, щоб контролювати і вдосконалювати свою роботу.

Необхідно зазначити, що зміни відбуваються не лише у діяльності підприємств та народному господарстві України, також відбуваються зміни і в самій системі бухгалтерського обліку.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів, нематеріальних активів.

Невід'ємною частиною діяльності підприємства є капітальні вкладення (в основні засоби, будівництво, нематеріальні активи). Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність).

Капітальні активи – це майбутні економічні вигоди, які можливі до одержання в результаті минулих операцій або угод по придбанню майна. Майбутні економічні вигоди пов'язані зі спроможністю активів приносити прибуток підприємству при його обміні на що-небудь ще, що подає цінність для підприємства; шляхом його використання у виробництві чого-небудь цінного для підприємства або шляхом застосування для погашення зобов'язань. Майбутні економічні вигоди від активів звичайно приймають форму притоку чистої готівки на підприємство. Для того щоб бути активом, будь-який ресурс, крім готівки, повинний володіти трьома важливими характеристиками:

1.Ресурс повинний окремо або в сполученні з іншими ресурсами забезпечувати прямо або побічно майбутній притік грошових засобів.

2.Підприємство повинно мати можливість отримувати прибуток і контролювати доступ до нього інших зацікавлених осіб. зацікавлених осіб.

3.Операція або інша угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ним, повинна бути завершена. угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ній, повинна бути завершена.

Оцінка вартості активів за останній час широко обговорюється. Не було вирішене питання про те, яким методом краще оцінювати вартість активі: на основі минулих витрат або на основі ринкової вартості. Експерти і спеціалісти в області здійснювали тиск на користь переходу на облік ринкової вартості. Банки ж продовжують застосовувати метод оцінки по минулих витратах, що відбиває неторговий характер більшості видів їхньої діяльності.

Капітальні вкладення являють собою використання суспільством валового національного продукту на відтворення основних фондів. За формою вони виступають як сукупність витрат на створення нових, а також технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних фондів виробничого і відтворювального призначення. Капітальні вкладення мають важливе народногосподарське значення, обумовлене роллю, що виконують знову створені чи модернізовані засоби праці в процесі виробництва матеріальних благ. Як важливий фактор розширеного суспільного відтворення досягнень науково-технічного прогресу, що створює матеріальні умови для росту й удосконалювання суспільного виробництва і підвищення матеріального добробуту народу. Капітальні вкладення розрізняються по формах власності галузевій і територіальній ознаці, призначенню споруджених об'єктів, формам відтворення основних фондів, складу витрат, способу будівництва, джерелам фінансування.

Розрізняють галузеву, територіальну, відтворювальну і технологічну структури капітальних вкладень, що визначають їхнього співвідношення в різних галузях, регіонах, формах відтворення основних фондів і окремих витрат.

Сучасна інвестиційна політика спрямована на забезпечення соціальної спрямованості і високої народногосподарської ефективності капітальних вкладень, а також на використання їх переважно на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.

Капітальні вкладення виступають як одна з форм інвестицій в економіку країни. Безперервність і достатність їх є обов'язковими для нормального функціонування економіки кожної країни. В даний час інвестиційна діяльність у країні здійснюється в умовах загальної кризи її економіки, нестабільності соціально-економічного положення в країні. Гіперінфляція, лібералізація цін, дефіцит бюджету, важкий фінансовий стан підприємств і організацій, платіжна криза, безупинний ріст вартості будівництва, дорогий банківський кредит, а також інші кризові явища викликали різке зниження обсягів капітальних вкладень, капітального будівництва і уведення виробничих потужностей і об'єктів будівництва, що обумовило спад виробництва необхідної продукції. Однієї з заходів для виходу економіки з кризи повинна бути активізація інвестиційної діяльності, для чого необхідно вишукати кошти для додаткових капітальних вкладень, направити їх на виконання пріоритетних державних програм, забезпечити їхнє цільове й ефективне використання.

Підприємства і господарські організації здійснюють за рахунок власних коштів технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва як підрядним, так і господарським способами. В умовах переходу до ринку відповідальність за цільове й ефективне використання власних засобів покладається на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких капітальних вкладень.

Усі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку інвесторів. На їхнє прохання установи банків можуть відкривати окремі рахунки для обліку власних засобів на капітальні вкладення за окрему плату.

Установи банків не оформляють фінансування будівництв, вони повинні надавати їм для цього документи. Фінансування капітальних вкладень здійснюється з розрахункового рахунка інвестора шляхом оплати розрахункових документів на виконані проектні, будівельно-монтажні й інші роботи, поставлене устаткування й інші витрати, зв'язані з капітальними вкладеннями. Склад витрат і порядок їхньої оплати залежать від характеру капітальних вкладень, способу виробництва будівельно-монтажних робіт, а також методу фінансування витрат.

Установи банків не контролюють цільове й ефективне використання власних засобів коштів на капітальні вкладення. Тільки на прохання інвестора, на договірних засадах за окрему плату вони можуть здійснювати такий контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної документації, проводити контрольні обмірювання оплачених (представлених до оплати робіт), робити інші види послуг по фінансуванню капітальних вкладень. Плата за такі послуги повинна встановлюватися на рівні, що забезпечує повне покриття витрат банку на їхнє надання й одержання відповідного прибутку.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об'єктів.

Для обліку витрат, пов’язаних із придбанням або створенням різних видів основних засобів використовуються відповідні субрахунки рахунку 15 “Капітальні інвестиції”:
• субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада);
• субрахунок 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів” призначений для обліку витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
• субрахунок 155 “Формування основного стада” призначений для обліку витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та вигодівлі”)

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнута двома шляхами:
1) збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкту;
2) зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкту основних засобів.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як і при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на рахунку 152 і після їх завершення включаються до первісної вартості об’єкту основних засобів:
Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”
Кт 23 “Виробництво”
Кт 20 “Виробничі запаси”
Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”,
Кт 65 “Розрахунки по страхуванню”,
Кт 66 “Розрахунки по оплаті праці”.
Дт “Основні засоби”
Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентаря, інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке здає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.