Аудит розрахункових операцій.

Аудит коштів починається з перевірки дотримання порядку відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банків і дослідження виписок за весь період, що перевіряється, які повинні знаходитися в бухгалтерії. Одночасно вивчаються документи підприємств-клієнтів, прикладені до виписок банку. При вивченні банківських документів визначають законність і обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні рахунки. На практиці мають місце випадки порушень, коли для приховання зловживань окремими бухгалтерськими працівниками разом з касирами вироблялися заміна виписок банку іншими чи виправлення відповідних сум. У таких випадках важливо зробити зустрічну перевірку документів і зіставити між собою взаємозалежні господарські операції, відбиті на рахунках обліку і виписках банку. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банку і правильність перенесення підсумків і їхніх залишків в облікові регістри. Якщо в клієнта відсутні окремі виписки банку, то важливо одержати з банку завірені їхні копії. Документи, прикладені до виписок банку, досліджують насамперед на предмет їхньої законності.

Звертається увага на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку по чеках. Мають місце випадки, коли окремі бухгалтера в змові з касиром привласнювали гроші, отримані по чеках, але для того щоб обороти по виписці банку збігалися з відповідним журналом-ордером, суму отриманих грошей списували в дебет рахунка "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" чи в дебет іншого рахунка, по якому відбивали кредиторську заборгованість особливо з минулим терміном задавнення позову. Необхідно звіряти обороти по дебету і кредиту відповідних рахунків, тому що залишок може збігатися, якщо зменшити його на однакову суму.

Розрахункові операції можна досліджувати суцільним методом. Однак цей метод вимагає багато часу. При перевірці розрахункових операцій найчастіше застосовують метод вибіркової перевірки документів, що дозволяє розкрити можливі недоліки, порушення і зловживання. Така перевірка вимагає глибокого аналізу як облікових записів, так і звітних. Важливо знати різні варіанти і способи розкриття можливих порушень, зловживань, незаконного утворення дебіторської чи кредиторської заборгованості.

Необхідно установити, чи відповідають номери і суми використаних чеків корінцям книжок, а при виявленні анульованих чи зіпсованих чеків з'ясувати, чи є оцінка про це в корінцях.

Вивчають також використання раціональних форм розрахунків і чи забезпечують вони зближення моментів одержання покупцями матеріальних цінностей і здійснення платежу, чи сприяють вони зниженню залишків цінностей у шляху і кредиторській заборгованості постачальникам по неотфактурованих постачаннях. Важливо здійснити перевірку товарності розрахункових документів, що передаються до оплати в банк, чеків, доручень, векселів, платіжних вимог і т.д.

Порядок проведення аудиту розрахунків.

Джерелами інформації аудита розрахункових операцій є первинні документи й облікові регістри по обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами, розрахунки по претензіях, відшкодуванню матеріального збитку і т.д. Вивчають також відповідні журнали-ордери і відомості журнально-ордерної форми обліку, баланс і інші фінансові звіти. Належної уваги вимагає перевірка обґрунтованості облікових даних про вартість матеріалів, що знаходяться в шляху, якщо вони оплачені, але не прибули до кінця місяця на підприємство. Вивчаючи за даними журналу-ордера заборгованість постачальникам по неотфактурованих постачаннях, варто установити, чи не враховуються неотфактуровані матеріальні цінності одночасно як оплачені, котрі знаходяться в шляху або ще не вивезені зі складів постачальників, чи не відбита помилкова вартість неотфактурованих постачань як дебіторська заборгованість. На основі даних журналу-ордеру важливо установити, чи не занижена при складанні балансу заборгованість постачальникам по не оплаченим у термін розрахунковим документам і чи не збільшена в зв'язку з цим нормальна заборгованість їм, що враховується при розрахунках з бюджетом. Дослідження розрахункових операцій є важливою складовою частиною аудита господарсько-фінансової діяльності і здійснюється в нерозривному зв'язку з іншими операціями (касовими, банківськими, товарними, виробничими, операціями по капітальних вкладеннях і т.д.). Це порозумівається тим, що багато хто з зазначених та інших операцій прямо чи побічно впливають на розрахункові взаємини між підприємствами. Важливе значення має ознайомлення з господарством, станом бухгалтерського обліку і звітності, документами матеріально відповідальних осіб. Варто вивчити аналітичні рахунки по кожному дебітору і кредитору й установити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків.

Досліджують, у яких конкретно документах і облікових регістрах виявлені найчастіше помилки і підробки, на яких балансових рахунках були приховані втрати через безгосподарність, нестачі, крадіжки і незаконно утворилася дебіторська і кредиторська заборгованість. Тільки за таких умов аудитор може ефективно використовувати метод вибіркової перевірки документів. Однак при будь-яких обставинах і методах дослідження документів обов'язковою умовою є вивчення суцільним методом документів і записів в аналітичних і синтетичних рахунках по усіх видах розрахунків, зв'язаних з рахунками витрат.

З'ясовують, чи немає випадків приховання дебіторської заборгованості шляхом відображення в балансі згорнутого залишку замість розгорнутого. При цьому вивчають наступні рахунки: "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т.і. Ці питання досліджують за формою, представленої в табл. 1.

Аналіз даних свідчить, що в балансі по рахунку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" не відбита дебіторська заборгованість у сумі 13 000 тис. грн. за рахунок зменшення на цю суму кредиторської заборгованості (23 000 000-10 000 000). По рахунку "Розрахунки з покупцями і замовниками" допущене на 6000 тис. грн. вуалирование дебіторської заборгованості (20 000 000 - 14 000 000) шляхом зменшення на цю суму кредиторської.

Необхідно підкреслити, що зменшення дебіторської заборгованості не порушує рівності активу і пасиву балансу. Іноді окремі керівники і головні бухгалтера вуалюють дебіторську заборгованість, щоб мати підставу для одержання премій. У зв'язку з цим необхідно перевіряти первинні документи.

Особливу увагу аудитори приділяють дотриманню законодавчих актів по розрахунках з бюджетом.

Питання правильності сплати місцевих податків і зборів також є об'єктом аудита кредиторської заборгованості. Фінансовий стан підприємства залежить від співвідношення його ліквідних засобів, тобто всіх засобів, що можуть швидко перетворитися в готівку. Чим вище ліквідність, тим стійкіше фінансовий стан підприємства. Тому при аудиті перевіряються документи, зв'язані з виникненням дебіторської і кредиторської заборгованості, вивчаються реальність цих сум і надійність дебіторів з погляду виплати ними своїх боргів. При цьому перевіряють своєчасність звірення розрахунків, наявність відправлених платежів дебіторам з нагадуванням про необхідність погашення боргів.

Коли ж мова йде про дебіторську заборгованість спільних підприємств, те необхідно враховувати коливання валютних курсів і, отже, вносити виправлення в оцінку цієї статті активу балансу на дату перевірки за порівнянням з оцінкою на початок року.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких минув термін задавнення позову, підлягають віднесенню на результати господарської діяльності. В всіх інших випадках суми кредиторської заборгованості підлягають перерахуванню в бюджет.

Аудит розрахунків заборгованності по претензіях і конфліктних боргах.

При дослідженні зобов'язань підприємства перед своїми кредиторами вивчають заборгованість банкам по позичках, умови і терміни надання кредитів, порівнюючи суму виплачених відсотків із сумою, що передбачалася при одержанні кредитів, і аналізують причини відхилень. Особлива увага звертається на векселі, видані підприємством, їхня забезпеченість.

Досліджуються всі можливі штрафи, пені, визнані боржником, по яких отримані рішення суду або арбітражного суду про їхнє стягування. Варто підкреслити, що списання боргу на збиток у результаті неплатоспроможності боржника не є підставою для ліквідації заборгованості, що відбивають по балансі протягом відповідного терміну, тобто з часу списання. Якщо є дебіторська заборгованість, щодо якої термін задавнення позову пройшов, вивчається питання про правильність списання сум за рішенням керівника підприємства і на який рахунок вона віднесена. Важливо також перевірити законність таких списань.

Вірогідність дебіторської і кредиторської заборгованості перевіряється шляхом звірення їхніх сум по кожній статті балансу на дату перевірки із сумами заборгованості, відбитої в облікових регістрах і первинних документах.

Вивчення претензійних сум починається з аналізу й інвентаризації заборгованості по кожній сумі. На підприємствах звірення розрахунків необхідне. Для цього дебіторам висилають виписки з особистих чи рахунків направляють до них для взаимосверки фахівців. Одночасно необхідно запросити в кредиторів виписки з особистих рахунків про стан розрахунків з підприємством. З метою повного охоплення вивчення всіх операцій, зв'язаних з розрахунками, інвентаризацію їх необхідно робити на дату дослідження. Інвентаризацію розрахунків з покупцями й іншими дебіторами оформляють спеціальним робочим документом аудитора

При дослідженні претензійної заборгованості необхідно обґрунтувати відповідними документами й установити, чи не числяться на балансі суми претензій із простроченими термінами позову. Звертається увага на списані суми невідшкодованих претензій за рахунок наслідків діяльності клієнта.

Установлюють, чи ведеться оперативний облік претензій і як здійснюється контроль за своєчасністю й обґрунтованістю передачі матеріалів в арбітражний суд для відшкодування заборгованості. Звертається увага на своєчасність висновку і виконання угод на постачання продукції і матеріалів. В угоді також визначається відповідальність сторін за невиконання ними зобов'язань.

Результати аудита розрахунків заборгованості по претензіях і конфліктних боргах відбиваються у відомості за формою.

Заборгованість підзвітних осіб є однієї зі складених дебіторський заборгованості. Аудитору до початку вивчення операцій з підзвітними сумами важливо установити, чи виконані розпорядження клієнта обличчями, що мають право діставати грошові кошти в підзвіт. З огляду на, що підзвітні особи витрачають грошові кошти без попереднього контролю, необхідно проаналізувати, чи не допускалися порушення розрахункової дисципліни, а також чи правильно оформлені виправдувальні документи. Аудитор перевіряє всі операції по авансових звітах і прикладеним до них документам. Здійснюється загальне вивчення їх по журналі-ордері рахунка "Розрахунки з підзвітними особами", а при необхідності і зустрічній перевірці документів. Досліджуючи даного журналу-ордера № 1, можна установити розмір, загальний напрямок і цільове використання сум, а по кореспонденції рахунків виявити такі порушення, як передача підзвітних сум одними обличчями іншим, несвоєчасне повернення залишків підзвітних чи сум невикористаних сум у касу. Після загальної перевірки важливо перейти до докладної перевірки авансових звітів. При перевірці авансових звітів про відрядження з'ясувати, чи дотримуються законодавчі акти про оплату службових відряджень.

Перевіряється, чи вручаються особам, що від'їжджають у відрядження крім посвідок про відрядження конкретні завдання, чи складають вони звіти про виконання завдання після повернення з відрядження. Звертається увага на термін відрядження, як нараховуються добові, оплату найнятого житлового приміщення, чи затверджуються авансові звіти керівником підприємства, чи правильно відбиті в обліку операції з підзвітними сумами.